Команда веде інтенсивну дослідницьку роботу з метою гарантувати замовникам швидку та якісну реалізацію замовлень на високому рівні використовуваних технологій і рішень. При цьому команда керується тим принципом, що без наукових розробок та інноваційних ідей неможлива довгострокова присутність на ринку інформаційних технологій. Як наслідок цього, у команди вже є досвід переростання дослідницьких проектів у комерційні, а також використання результатів досліджень у виробничому процесі. Основні дослідницькі роботи ведуться за такими напрямками:

Інтегровані засоби автоматизації розробки корпоративних інформаційних систем (КІС).
В рамках цього напрямку ведуться роботи з удосконалення технології Sphere CASE, а також пошук альтернативних рішень.
Ведеться розробка інтелектуальних засобів підтримки прийняття рішень (OLAP) з використанням механізмів експертних систем і систем семантичного аналізу даних. Використання цих засобів замовником при роботі з інформаційною системою дозволить підняти її прикладну функціональність на якісно новий рівень. На цьому рівні замовник одержить реальну можливість оптимального управління виробничими процесами і стратегією розвитку виробництва. Ці ж засоби передбачається використовувати в процесі розробки інформаційних систем для виявлення та інкапсуляції закономірностей “розвитку” цих систем (data mining) і досвіду розробників з метою їхнього наступного використання в нових розробках.
Ведеться розробка інтелектуальних засобів підтримки прийняття рішень (OLAP) з використанням механізмів експертних систем і систем семантичного аналізу даних. Використання цих засобів замовником при роботі з інформаційною системою дозволить підняти її прикладну функціональність на якісно новий рівень. На цьому рівні замовник одержить реальну можливість оптимального управління виробничими процесами і стратегією розвитку виробництва. Ці ж засоби передбачається використовувати в процесі розробки інформаційних систем для виявлення та інкапсуляції закономірностей "розвитку" цих систем та досвіду розробників з метою їхнього подальшого використання в нових розробках.

Розподілені інтелектуальні системи збору й обробки різнорідної інформації.
У рамках цього напрямку досліджуються можливості застосування програмних корпоративних багатоагентних систем (software cooperative multi-agent systems) для збору й обробки різнорідної інформації, починаючи від інформації про доступні мережеві та обчислювальні ресурси і завершуючи фінансово-економічною інформацією галузі чи регіону. Досліджуються механізми семантичного пошуку, інтелектуального збору й автоматичної класифікації (побудови онтологій) різнорідної інформації з врахуванням вимог користувача і стану контрольованих об'єктів. Розроблювані в рамках цього напрямку рішення дадуть можливість максимально ефективно використовувати мережеві та обчислювальні ресурси, що знаходяться в розпорядженні корпоративної інформаційної системи. Іншою метою досліджень є можливість одночасного контролю за великою кількістю джерел інформації в автоматичному режимі (автоматизація заповнення сховищ даних, моделювання ситуацій, прогнозування їхнього розвитку, тощо). Особлива увага приділяється методам самопрограмування, що використовуються для побудови систем збору даних, що самоорганізуються з метою підвищення ефективності своїх дій.

Інтелектуальний агент програмної системи моніторингу обчислювальної мережі.
В рамках проекту розробляється мобільний програмний агент, на основі якого будується децентралізована система моніторингу обчислювальної мережі. Система являє собою популяцію інтелектуальних агентів, кожний з який здатний надавати користувачу зібрану всіма агентами інформацію, тимчасово виконуючи роль менеджера системи моніторингу. Агенти здатні пересуватись вузлами мережі і змінювати свою чисельність в залежності від різних умов. Метою досліджень є пошук таких алгоритмів функціонування агентів, які б дозволяли отримувати максимум інформації за мінімальних витрат мережевих і обчислювальних ресурсів. Акцент у дослідженнях робиться на відмінності досліджуваних алгоритмів для різних класів інформації, що цікавить користувача (наприклад, інформації з різних рівнів OSI: Ethernet, IP, Application level, тощо).


Стандартизація інтерфейсів інтерпретатора металогіки та інтерпретатора моделей.
У рамках проекту проводиться аналіз існуючих методик формального опису (UML, ERD, XML і ін.) з метою виявити серед них найбільш придатні з погляду розробленої технології Sphere CASE і найбільш перспективних з комерційної точки зору. Паралельно розробляються принципи відображення об'єктів системи параметризованих програмних рішень (ППР) і системи параметризованих конфігураційних рішень (ПКР) у конструкції формальних мов. Результати досліджень дадуть можливість аналізу систем ППР і ПКР на єдиній основі вибраної мови формального опису. У ході такого аналізу можна було б порівняти різні системи ППР і ПКР, а також сформувати функції корисності цих систем. У рамках проекту вирішується також задача розробки графічного інтерфейсу інтерпретатора металогіки й інтерпретатора моделей.

Розробка методів оцінки ефективності інтегрованих CASE-засобів.
Метою проекту є розробка універсальних методів кількісної оцінки ефективності CASE-засобів, інтегрованих у корпоративні інформаційні системи. У рамках проекту створено легкомасштабоване тестове завдання, яке передбачається реалізувати за допомогою кожного з інтегрованих CASE-засобів, що підлягають тестуванню. Відповідно вимірюються часові і людські ресурси, витрачені на кожен етап розробки. Крім цього відслідковується специфіка тестованого CASE-засобу, що виражається в різних принципах розбиття процесу розробки на окремі етапи та різний статус цих етапів. Використання одного і того ж тестового завдання дозволяє формалізувати процес кількісної оцінки ефективності CASE-засобів різних виробників, незалежно від їхніх технологічних особливостей.

Розробка нових технологій взаємодії об'єктної і реляційної моделей представлення даних і функціональності.
В рамках проекту ведеться розробка механізмів взаємовідображення даних в об'єктній і реляційній моделях. Розроблені рішення дозволять використовувати переваги обох моделей при побудові складних інформаційних систем, досягати синергізму їхніх базових характеристик. Ведеться розробка рішень в області аналізу, оптимізації і генерації SQL-запитів, з врахуванням таких факторів як інформаційна структура бази даних, ступінь і структура її заповнення, специфіка використовуваної СУБД і ін. Розробляються конфігуровані механізми відображення реляційних даних в об'єктних моделях з метою автоматизувати розробку й оптимізувати інформаційний трафік між клієнтом і сервером. Досліджуються механізми локального і розподіленого кешування даних з погляду взаємодії об'єктної та реляційоної моделей.